Назнаходила багато чого, але почати вирішила з простого - з казок - щоб трохи згадати, як звучить мова, звикнути до неї на слух і нормально сприймати.
Отже, казки Андерсена. У цій збірці їх було 17, і серед них навіть трапилися такі, яких я не читала і не знала (Z jednego gniazda, Cień, Latający kufer, Kalosze szczęścia, Historia roku), тож цікаво було познайомитись.
Першого окремого зауваження заслуговують виконавці. Вони прекрасні! Особливо моє серце підкорив Janusz Zadura, який читав "Гидке Каченя" та деякі інші казки. Він просто неперевершено передавав голосом різні характери персонажів, особливо мене порадували кіт і курка в "Гидкому Каченяті".
Та що там, приємно було слухати всіх п'ятьох виконавців, Справжні професіонали.
Друге окреме зауваження хочу присвятити казці "Снігова Королева", а саме перекладу. Наприкінці казки (польською мовою) є такий епізод: Герда боса крізь сніг іде до палацу Снігової Королеви і починає читати "Отче Наш", і до неї злітає цілий легіон ангелів, щоб захистити її від снігу та холоду. Я цього епізоду не пам'ятала, тому перечитала російський і український переклад - і дійсно, такого немає. А в радянському мультику ще і трагізму додали з покиданням у снігу оленя, який вибився із сил. А от в англійській версії - є. Ну, і в польській, звичайно, також. Такі от чудеса перекладу :)
Ну, а загалом, я послухала польську і впевнилася, що все ще нормально сприймаю на слух, дізналася, як буде польською дюйм і як називається північний олень, а ще на власні вуха почула класне слово tornister (до речі, в Сніговій Королеві вперше, а потім і в Кресалі).
Далі буде :)
Комментариев нет:
Отправить комментарий