Оооо! Оооо! Шановний Міфоріз і справді, здається, бачив Зоряний алфавіт і відчув Орм власною лускатою шкірою, тому що я забула про сон і їжу, справи й обов'язки, читаючи цю чудесну книжку. А коли відволікали - хникала і тягла до неї лапки: поверніть! Пустіть! Дайте дочитати! І дочитавши, відчула і спустошення (як? все?), і насичення. Всі ознаки, як бачите, в наявності.
А воно і не дивно, тому що є тут і оригінальність, і закручений сюжет, і прекрасна мова (хоча за це величезне спасибі перекладачам, зрозуміло: надзвичайно важка для перекладу книжка), і... і загалом всі складники класної книжки там є.
Ось головний герой - динозавр родом з Драконгора, де в кожного є хрещений в літературі, що вводить його в чудовий світ літературного мистецтвамені б такого і де кожен як не поет, то прозаїк.
Ось Місто Замріяних Книг, де на кожному кроці букіністична лавка, в кав'ярнях і трактирах спеціально навчені люди добре поставленими голосами безперервно щось читають, бідні поети живуть у ямах та пишуть на замовлення, а в редакторському кварталі так і чути люті крики і постійно вилітають з вікон жмутки списаного паперу.
Ось книжки - старі і нові, дешеві і дорогі, великі і маленькі, небезпечні, живі, дибоволосі і навіть терор-книги.
Та головне, звичайно ж, сюжет. Що буде, якщо раптом з'явиться письменник, який напише ідеальний твір? Твір, у якому кожне слово, кожен знак - на своєму місці, який буде викликати напади тестримного реготу і таких самих нестримних ридань? Твір, після якого все інше буде здаватися недостатньо гарним? Що буде з числанними видавцями, літагентами та іншими людьми, яким вигідно продавати побільше, побільше? І що, нарешті, буде з автором цього геніального твору?
Саме це і має дізнатися головний герой, динозавр Хільдегунст Міфоріз. І він, звичайно, вляпається в купу неприємностей, переживе багацько потрясінь, побачить те, у що до ладу не вірив, а іноді навіть те, про що не підозрював, вибереться, пізнає Орм і розповість читачам цю чудесну історію. Коло замкнеться.
А читач ще довго буде сидіти (або й лежати) і насолоджуватись. Героями, сюжетом, мовою і прекрасними, чудесними відсиланнями, алюзіями, прихованими і не дуже цитатами та іншими згадками літературних творів, течій, епох і напрямів. Мій маленький внутрішній філолог просто кайфував. Особливо на главах з книжницями.
А воно і не дивно, тому що є тут і оригінальність, і закручений сюжет, і прекрасна мова (хоча за це величезне спасибі перекладачам, зрозуміло: надзвичайно важка для перекладу книжка), і... і загалом всі складники класної книжки там є.Ось головний герой - динозавр родом з Драконгора, де в кожного є хрещений в літературі, що вводить його в чудовий світ літературного мистецтва
Ось Місто Замріяних Книг, де на кожному кроці букіністична лавка, в кав'ярнях і трактирах спеціально навчені люди добре поставленими голосами безперервно щось читають, бідні поети живуть у ямах та пишуть на замовлення, а в редакторському кварталі так і чути люті крики і постійно вилітають з вікон жмутки списаного паперу.
Ось книжки - старі і нові, дешеві і дорогі, великі і маленькі, небезпечні, живі, дибоволосі і навіть терор-книги.
Та головне, звичайно ж, сюжет. Що буде, якщо раптом з'явиться письменник, який напише ідеальний твір? Твір, у якому кожне слово, кожен знак - на своєму місці, який буде викликати напади тестримного реготу і таких самих нестримних ридань? Твір, після якого все інше буде здаватися недостатньо гарним? Що буде з числанними видавцями, літагентами та іншими людьми, яким вигідно продавати побільше, побільше? І що, нарешті, буде з автором цього геніального твору?
Саме це і має дізнатися головний герой, динозавр Хільдегунст Міфоріз. І він, звичайно, вляпається в купу неприємностей, переживе багацько потрясінь, побачить те, у що до ладу не вірив, а іноді навіть те, про що не підозрював, вибереться, пізнає Орм і розповість читачам цю чудесну історію. Коло замкнеться.
А читач ще довго буде сидіти (або й лежати) і насолоджуватись. Героями, сюжетом, мовою і прекрасними, чудесними відсиланнями, алюзіями, прихованими і не дуже цитатами та іншими згадками літературних творів, течій, епох і напрямів. Мій маленький внутрішній філолог просто кайфував. Особливо на главах з книжницями.
Комментариев нет:
Отправить комментарий